среда, 3 апреля 2019 г.

На цій сторінці:    

МЕТОДИЧНИЙ СТАРТАП 2019-2020 Н.Р. ,

Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії у 2019/2020 навчальному році, 

Календарно-тематичне планування з фізики для 11 класу,
 ПЛАН роботи методичної комісії вчителів фізики та астрономії

закладів загальної середньої освіти м. Шостки на 2019-2020 навчальний рік

На допомогу вчителю

З текстами навчальних програм можна ознайомитися на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України за адресою https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/fizika-10-11-avtorskij-kolektiv-pid-kerivnicztvom-lokteva-vm.pdf
За програмами укладено підручники, електронні версії яких можна завантажити за адресою: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/elektronni-versiyi-pidruchnikiv/
Лист МОН від 10.06.2019 № 1/9-365
«Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році»

МЕТОДИЧНИЙ СТАРТАП 2019-2020 Н.Р. ФІЗИКА  http://www.soippo.edu.ua/index.php/46-uncategorised/3411-metodichnij-startap-2019-2020-n-r-fizika

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  01. 07. 2019 р. № 1/11-5966
Методичні рекомендації щодо викладання фізики та астрономії у 2019/2020 навчальному році
Навчання фізики (в основній школі) та фізики і астрономії (у старших класах) у закладах загальної середньої освіти в 2019/2020 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804, розміщена на офіційному сайті МОН України;
8 -9 класи з поглибленим вивченням фізики – Навчальна програма з фізики для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням фізики, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства;
Програми з фізики та астрономії для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти затверджені Міністерством освіти і науки України наказом № 1539 від 24.11.2017 року у таких варіантах:
«Фізика і астрономія 10-11» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.;
«Фізика 10-11» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.;
«Астрономія» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я.
Тексти навчальних програм розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства [https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv/].
Звертаємо увагу, що в типовій освітній програмі на профільний предмет «Фізика і астрономія» передбачено орієнтовно 6 годин на тиждень і в 10 і в 11 класах. Проте навчальними програмами з фізики і астрономії профільного рівня сумарно передбачено 7 годин на тиждень і в 10 і в 11 класах. Заклади освіти формуючи власні освітні програми й навчальні плани можуть додавати необхідну годину із додаткових годин навчального плану або залишати на вивчення двох складників 6 годин. Складаючи календарно-тематичне планування,  учителі у такому разі можуть самостійно розподілити час на навчальний матеріал у межах 6 годин (приміром, 5 годин фізичного складника і 1 година астрономічного або 5,5 годин фізичного складника і 0,5 години астрономічного). Допускається і такий варіант: в 10 класі вивчається тільки фізичний складник в обсязі 6 годин на тиждень, а в 11 класі обидва складники: фізичний – 6 годин на тиждень і астрономічний 2 або 1 година на тиждень.
Вибір навчальних програми з фізики та астрономії з двох запропонованих варіантів здійснюється вчителем та затверджується рішенням педагогічної ради навчального закладу і відображається в освітній програмі закладу освіти і  навчальному плані.
Програма «Фізика і астрономія 10-11 класи», авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І. поєднує фізичний і астрономічний компоненти, не втрачаючи при цьому своєрідності кожного з цих складників. Враховуючи це, фізичний та астрономічний складники за вибором учителя можуть викладатися інтегровано або як відносно самостійні модулі.  Змістові питання астрономії можуть вивчатися упровдовж навчального року, або як окремий розділ. У класному журналі зміст уроків записують на одній сторінці «Фізика і астрономія». Семестрові оцінки є середнім арифметичним оцінок за всі теми, що вивчаються у відповідному семестрі. Річна оцінка виставляється на підставі семестрових.
У разі вибору цієї  програми у навчальному плані, класному журналі і додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається один предмет «Фізика і астрономія». При цьому для держаної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «фізика».
Ті заклади освіти, що обрали навчальні програми  «Фізика. 10-11 класи» авторського колективу під керівництвом В.М.Локтєва та «Астрономія. 10-11 клас» авторського колективу під керівництвом Яцківа Я. Я. в робочих навчальних планах і журналах записують окремі предмети «Фізика» і «Астрономія» розподіляючи навчальний час у такий спосіб:
  • у 10 класі: 3 год. фізика (рівень стандарту)
  • у 11 класі: 3 год. фізика і 1 год астрономія (рівень стандарту).
У додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається два предмети: «фізика» і «астрономія». При цьому для держаної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «фізика».
Особливості викладання фізики в 11 класах за навчальними програмами авторського колективу під керівництвом Локтєва В. М.
Програми орієнтовані на формування основних компетентностей у природничих науках і технологіях, а також інших ключових компетентностей (математичної, інформаційно-цифрової, уміння вчитися впродовж життя тощо). Зазначене передбачає приділення головної уваги не запам’ятовуванню певного матеріалу, а глибокому розумінню законів природи та вмінню застосовувати ці закони. Саме тому основну частину уроку слід використовувати для наведення прикладів фізичних явищ у природі та побуті, пояснення фізичної суті явищ, аналізу прикладів їхнього застосування в техніці, медицині, будівництві тощо, розв’язування якісних і кількісних задач. Ланцюжок «спостерігаємо  пояснюємо  застосовуємо» має прослідковуватися під час вивчення будь-якого фізичного явища.
Учні мають сприймати фізику як важливу частину загальної природничо-наукової картини світу, розуміти роль фізики як теоретичної бази багатьох інших природничих наук. Окрім того, розвиток практично всіх природничих наук був би неможливим без приладів, в основі яких лежать досягнення фізики. Такий підхід до вивчення фізики сприятиме зацікавленості учнів, розвитку допитливості і, як наслідок, кращому розумінню сутності природничо-наукової картини світу.
Курс фізики 11 класу (як на рівні стандарту, так і на профільному рівні) побудовано таким чином, що під час його опанування цілком природним є розвиток компетентностей, повторення та поглиблення знань, отриманих у попередніх класах:
У темі «Електродинаміка» — повторення електростатики (8 і 10 класи), законів постійного струму (8 клас), електричного струму в різних середовищах (8 клас), властивостей магнітного поля й явища електромагнітної індукції (9 клас).
У темі «Електромагнітні коливання та хвилі» — повторення матеріалу про механічні коливання та хвилі (10 клас), механічні та електромагнітні хвилі (9 клас).
У темі «Оптика» — повторення законів геометричної оптики, принципів отримання зображень за допомогою дзеркал і лінз (9 клас), явищ інтерференції та дифракції механічних хвиль (10 клас).
У заключній темі «Атомна та ядерна фізика» — повторення складу атома та ядра, рівнянь ядерних реакцій, будови ядерного реактора (9 клас), елементів теорії відносності (10 клас), елементів механіки на прикладі зіткнень частинок (10 клас).
Під час вивчення нових питань слід якнайширше спиратися на вже вивчені розділи фізики та на аналогії між різними явищами та фізичними величинами (так, застосування аналогії між механічними та електромагнітними явищами полегшує вивчення електромагнітних коливань і хвиль, дозволяє учням краще розібратися в природі цих явищ).
Слід відстежувати наскрізні змістовні лінії курсу фізики: методи наукового пізнання; рух і взаємодії; речовина і поле; роль фізичних знань у житті суспільства, розвитку техніки і технологій, розв’язанні екологічних проблем.
Оскільки кількість задач, які учні можуть розв’язати в процесі навчання, є обмеженою, учитель має ретельно добирати ці задачі. Слід віддавати перевагу задачам, які не просто потребують вибору формули та підстановки числових значень. Найефективнішими з точки зору формування всіх компетентностей є задачі, що потребують певного (нехай і нескладного) аналізу фізичних явищ. Дуже корисними є задачі, які ґрунтуються на знайомих учням життєвих ситуаціях. Бажано частину завдань давати у форматі тестів ЗНО і пропонувати учням самостійно складати відповідні завдання.
Під час вивчення, опанування і закріплення матеріалу бажано не просто коротко розповісти про важливі експерименти, а й показати відеофрагменти про відповідні досліди, у тому числі й найсучасніші (в мережі Інтернет можна знайти дуже цікаві та якісні матеріали відповідної тематики). Можна пропонувати учням самим знімати невеликі ролики нескладних експериментів або демонструвати ці експерименти безпосередньо під час уроку.
Слід звернути особливу увагу на зміни в програмі щодо навчального експерименту. Перш за все, наведений перелік експериментальних робіт є суто орієнтовним, учитель має право змінювати тематику робіт відповідно до наявного в кабінеті обладнання та особливостей того чи іншого класу. Такий підхід є реальним кроком до підвищення самостійності вчителя, створення стимулів до його творчості. Так само як і в 10 класі, в 11 класі передбачено лише обов’язковий мінімум виконання експериментальних робіт: по 4 роботи в I і II семестрах для рівня стандарту і по 7 робіт у I і II семестрах для профільного рівня.
Учитель має також право на свій розсуд вибирати форму проведення експериментальних робіт: це можуть бути, наприклад, фронтальні лабораторні роботи або лабораторний практикум. Для свідомого виконання експериментальних робіт напередодні або на початку уроку доцільно повторити відповідні теоретичні відомості, виконати завдання на визначення необхідного обладнання та створення можливого плану роботи.
Одним із методів активізації навчальної діяльності, формування і вдосконалення навичок роботи в команді є метод проектів. Тематика навчальних проектів пропонується вчителем або учнями та ученицями. Кількість годин, що відводиться на виконання навчальних проектів, визначається вчителем. Кількість проектів, виконаних кожним учнем (ученицею), може бути довільною, але не меншою ніж один за навчальний рік. Один учень (учениця) може виконувати різні проекти особисто або у складі окремих груп. Під час роботи над навчальними проектами можна орієнтувати учнів на пошук матеріалів про найновіші наукові досягнення в мережі Інтернет. При цьому слід звертати їхню увагу на необхідність критичного ставлення і перевірки отриманої інформації, а також наголошувати на необхідності робити посилання на використані джерела.
Суттєвою загальною рисою програм, що відповідає сучасним тенденціям в освіті, є надання вчителю значно більшої свободи в питаннях планування навчального процесу. Так, у програмах обох рівнів наводиться лише загальна кількість годин на вивчення предмета «Фізика». А форми і методи навчання, розподіл кількості годин, що відводяться на вивчення розділів та окремих тем (це стосується як порядку вивчення тем, так і розподілу часу на їх вивчення), учитель визначає самостійно.
Орієнтовна кількість письмових контрольних робіт 4–6. Кількість письмових робіт для поточного оцінювання визначається вчителем самостійно.
Особливості вивчення фізики на профільному рівні
Слід ураховувати принципову особливість побудови програм профільного рівня та рівня стандарту: програма профільного рівня містить невелику кількість додаткових змістових питань порівняно з програмою рівня стандарту, структура обох програм є однаковою. Це означає, що головна різниця полягає не в обсязі матеріалу, що вивчається, а в глибині аналізу цього матеріалу та розвитку відповідних компетентностей.
Під час тематичного планування слід передбачити не просто розв’язання більшої кількості задач, а й поступове підвищення складності цих задач. Учні мають набути досвід розв’язування задач різних типів: розрахункових, якісних, графічних тощо.
Особливо важливим є розв’язання експериментальних задач, які до того ж викликають велику зацікавленість учнів.
Загалом же учитель має керуватися метою та завданнями курсу фізики, які чітко сформульовані в програмі. Що ж до шляхів реалізації поставлених завдань, то вчителю надані досить широкі можливості вибору та пошуку оптимальних варіантів.
Навчальні програми для 7-9 та для 10-11 класів (рівень стандарту, профільний рівень) не містять фіксованого розподілу годин між розділами і темами курсу.  У програмах наводиться лише тижнева і загальна кількість годин на вивчення предмету. Розподіл кількості годин, що відводиться на вивчення окремих розділів/тем, визначається учителем. За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, учитель має право самостійно визначати порядок вивчення тем та місце проведення лабораторних практикумів і практикумів з розв’язування задач  –  у кінці розділу або під час його вивчення.
Організовуючи освітній процес, учителю варто пам’ятати, що компетентнісно зорієнтоване навчання передбачає зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення й розвиток умінь діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах (коли, наприклад, наявні неповні дані умови задачі, дефіцит інформації про щось, обмаль часу для розгорненого пошуку відповіді, коли невідомі причино­наслідкові зв’язки, коли не спрацьовують типові варіанти рішення тощо). Саме тоді створюються умови для включення механізмів компетентності — здатності діяти в конкретних умовах і досягти результату.
У процесі навчання фізики й астрономії доцільно розуміти складові кожного з компонентів предметної компетентності: знаннєвого; діяльнісого та ціннісного. Разом з тим, предметні фізична та астрономічна компетентності є цілісними, тобто ні знання, ні вміння, ні досвід діяльності самі по собі не є компетентністю. Предметна компетентність взаємопов’язана з ключовими.  Їх формування передбачає дотримання певних дидактичних  і методичних вимог до процесу навчання, а саме:
  1. Планування практичної діяльності учнів, як на уроці так і поза ним.
  2. Підвищення активності учнів і використання ними сучасних інформаційних технологій (і не тільки комп’ютерів). Використання інформаційних технологій дає змогу активізувати навчально­пізнавальну, дослідницьку діяльність учнів, посилити самостійність в опануванні компетенціями, викликати інтерес до навчання фізики й астрономії.
  3. Посилення прикладної спрямованості змісту навчання фізики й астрономії передбачає успішне використання знань, умінь і навичок як під час вивченні теоретичного матеріалу, так і в процесі розв’язання задач з фізики та астрономії, як практичного, так і теоретичного змісту, пов’язаних з іншими навчальними галузями. Дієвим засобом посилення прикладної спрямованості навчання є застосування методів моделювання, зокрема створення й дослідження моделей фізичних/ астрономічних процесів та явищ.
  4. Заохочення і створення умов для співпраці, яке допомагає учням набути цінні життєві навички, сприяє соціалізації та успішному набуттю суспільного досвіду.
  5. Розгляд проблемних ситуацій, пов’язаних з реальним життям, з речами, які є в повсякденному житті, з природою, погодою, кліматом, здоров’ям тощо. Організація навчально­дослідницької та пошукової роботи, виконання проектних робіт (індивідуальних, парних, групових).
  6. Підтримка зацікавленості учнів, забезпечення мотивації до навчання.ŠВажливу роль у цьому процесі відіграє використання історичного матеріалу, який стимулює наукову творчість, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про фізику й астрономію як невід’ємну складову загальнолюдської культури.
  7. Посилення уваги до вивчення природничих наук формує в учнів цілісну картину світу, забезпечує розвиток абстрактного мислення, творчої уяви, самостійності, пізнавальних здібностей учнів, розширення їх інтелектуальних можливостей, просторового уявлення, творчої активності.
  8. Створення навчальних ситуацій, що сприяють розвитку творчого підходу до пошуку учнями способів вирішення проблем, критичного оцінювання отриманих результатів.
Постійне залучення учнів до різних видів навчально­пізнавальної діяльності сприяє засвоєнню не лише теоретичних, а й оперативних знань. Важливим засобом формування предметної та ключових компетентностей під час вивчення фізики й астрономії є навчальний фізичний експеримент. навчальний експеримент реалізується у формі демонстраційного й фронтального експерименту, робіт лабораторного практикуму, домашніх дослідів і спостережень. Завдяки навчальному експерименту учні оволодівають досвідом практичної діяльності людства в галузі здобуття фактів та їхнього попереднього узагальнення на рівні емпіричних уявлень, понять і законів. Експеримент виконує функцію методу навчального пізнання, завдяки якому у свідомості учнів утворюються нові зв’язки та відношення, формується суб’єктивно нове особистісне знання. Він дидактично забезпечує процесуальну складову навчання фізики й формує в учнів експериментальні вміння й дослідницькі навички, озброює їх інструментарієм дослідження, який стає засобом навчання.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2018 № 696 затверджено програми (режим доступу: https://cutt.ly/TtEFPO), за якими починаючи з 2020 року буде проводитися зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.


Календарно-тематичне планування з фізики для 11 класу

Рівень стандарту
( 105 год,  3 год  на  тиждень,  4 год – резервний час)

Програма: ФІЗИКА (рівень стандарту, профільний рівень). Програма для 10-11-х класів ЗНЗ  27.12.2017
Навчальна програма з фізики (рівень стандарту, профільний рівень) для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл  авторського колективу Національної академії наук України під керівництвом Локтєва В. М., затверджена Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року.
Підручник: Фізика (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Локтєва В.М.):  підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти/ [ В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова, О.О.Кірюхіна]; за ред. В. Г. Бар’яхтара, С. О. Довгого. — Х. : Вид-во «Ранок», 2019. – 272 с.: іл.

№ уроку

Дата

Тема уроку

Матеріал
підручника

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Розділ 1. Електродинаміка  (34 год)

Частина 1. Постійний електричний струм (19 год)
1

Електричний струм, електричне коло. Постійний струм. Джерела струму.
§ 1
Знаннєвий компонент
Оперує поняттями та термінами: електричний струм, джерелоструму, закон Ома, шунт, додатковий опір, робота тапотужність струму, вільні носіїзаряду, надпровідність, електроліз, закони електролізу, термоелектронна емісія, електронно-дірковий перехід,.
Діяльнісний компонент
Розв’язує задачі на застосування знань про постійний струм, електричне поле, закону Ома для повного кола, закону Джоуля—Ленца.
Складає прості електричні кола; вимірює силу струму, напругу, опір, ЕРС. Дотримується правил безпеки при застосуванні електричних пристроїв.
Ціннісний компонент
Оцінює результати застосування законів електроики в техніці, медицині та побуті, розуміє важливість вивчення цих законів.


2

Визначення електричного опору кола з послідовним і паралельним з’єднанням провідників.
§ 2
3

Експериментальна робота №1.
Перевірка законів послідовного та паралельного з'єднання провідників.
ЕР №1,
с.49
4

Вимірювання в електричних колах, шунти та додаткові опори.
§ 2
5

Експериментальна робота №2.
Розширення меж вимірювання амперметра та вольтметра.

6

Розв'язування задач

7

Робота та потужність електричного струму, теплова дія струму.
§ 3
8

Розв'язування задач.

9

Електрорушійна сила (ЕРС). Закон Ома для повного кола.
Коротке замикання.
Безпека під час застосування електричних пристроїв.
Рекомендовані демонстрації
·         Залежність електричного струму від ЕРС джерела та повного опору кола.

§ 4
10

 Експериментальна робота №3.
Визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму.
ЕР №2,
с.50
11

Розв'язування задач.

12

Порівняльна характеристика різних середовищ, через які може протікати електричний струм (металів, розчинів і розплавів електролітів, газів, плазми, напівпровідників): вільні носії заряду, залежність питомого опору від температури. Надпровідність.
§ 5
13

Електроліз, закони електролізу.
§ 6
14

Розв'язування задач.

15

Типи самостійного розряду в газах.
§ 7
16

Термоелектронна емісія та струм у вакуумі, його застосування.
Принцип дії електронно-вакуумних приладів на прикладі вакуумного діоду.
§ 8
17

Власна й домішкова провідність напівпровідників, електронно-дірковий перехід і його властивості. Напівпровідниковий діод. Напівпровідникові технології та елементна база сучасної обчислювальної техніки. В.Є. Лашкарьов – перший дослідник p-n переходу.
§ 9
18

Розв'язування задач.

19

Контрольна робота № 1.
Постійний електричний струм
§1-9
Навчальні проекти (1 год)
20

Захист навчальних учнівських проектів
с.256,
р.1

Виставлення оцінок за тему  

Частина 2. Електромагнетизм (15год)
21

Магнітна взаємодія та магнітне поле. Індукція магнітного поля. Магнітний момент рамки зі струмом. Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Магнітне поле соленоїда.
Рекомендовані демонстрації
·         Дія магнітного поля на струм.
·         Взаємодія котушок зі струмом.
§10
Знаннєвий компонент
Оперує поняттями та термінами: магнітне поле, індукціямагнітного поля, сила Ампера, сила Лоренца; діа-, пара- іферомагнетики; електромагнітнаіндукція, правило Ленца, самоіндукція, індуктивність, закон електромагнітної індукції, вихрове електричне поле, вихрові струми, енергіямагнітного поля.
Діяльнісний компонент
Розв’язує задачі на застосування формул сил Ампера та сили Лоренца, правила Ленца, закон електромагнітної індукції, на застосування індуктивності, на обчислення енергії магнітного поля, на рух заряджених частинок у однорідному магнітному полі.
Ціннісний компонент
Оцінює результати застосування законів електромагнетизму в техніці, медицині та побуті, розуміє важливість вивчення цих законів.

22

Розв'язування задач.

23

Сила Ампера. Взаємодія струмів. Застосування дії магнітного поля на рамку зі струмом в електровимірювальних приладах та електродвигунах.
§ 11
24

Розв'язування задач.

25

Сила Лоренца. Рух зарядженої частинки в однорідному магнітному полі.
§ 12
26

Розв'язування задач.

27

Досліди М. Фарадея. Електромагнітна індукція. Правило Ленца. Закон електромагнітної індукції.
Рекомендовані демонстрації  
·         Електромагнітна індукція, правило Ленца.
·         Закон електромагнітної індукції.
§ 13
28

Розв'язування задач.

29

Самоіндукція. ЕРС самоіндукції, індуктивність. Вихрове (індукційне) електричне поле. Вихрові струми. Енергія магнітного поля котушки зі струмом.
Рекомендовані демонстрації  
·         Явище самоіндукції.
·         Залежність індуктивності котушки від речовини осердя.
·         Вихрові струми.
·         Енергія магнітного поля.
§ 14
30

Розв'язування задач.

31

Магнітні властивості речовини.
Діа-, пара- і феромагнетики. Залежність магнітних властивостей речовини від температури. Застосування магнітних матеріалів.
§ 15

32

Гіпотеза Д. Максвелла. Взаємозв’язок електричного та магнітного полів як прояв існування електромагнітного поля.
§ 16
33

Розв'язування задач

34

Розв'язування задач.

35

Контрольна робота № 2.
§10-16
Навчальні проекти (1 год)
36

Захист навчальних учнівських проектів
с.256,
р.1

Виставлення оцінок за тему

Розділ 2. Електромагнітні коливання та хвилі  (17 год)

37

Коливання. Види коливань. Фізичні величини, які характеризують коливання.
§ 17
Знаннєвий компонент
Оперує основними поняттями та термінами: коливальний контур, вільні та вимушені електромагнітні коливання, формула Томсона, діючі значення напруги та сили струму; активний, ємнісний, індуктивний опори; робота та потужність змінного струму, трансформатор, модуляція, принципи радіотелефонного зв’язку.
Діяльнісний компонент
Розв’язує задачі на застосування формули Томсона, діючих значень сили струму та напруги, коефіцієнта трансформації. Пояснює утворення електромагнітних хвиль і принципи радіотелефонного зв’язку.
Ціннісний компонент
Виявляє ставлення та пояснює застосування вільних електромагнітних коливань, змінного струму та радіохвиль у сучасній техніці; оцінює проблеми сучасної енергетики, зокрема пов’язані з передаванням електроенергії на великі відстані

38

Розв'язування задач.

39

Коливальний контур. Виникнення вільних електромагнітних коливань. Гармонічні електромагнітні коливання.
Формула Томсона. Перетворення енергії під час вільних електромагнітних коливань.
Рекомендовані демонстрації:
Вільні електромагнітні коливання низької частоти в коливальному контурі.
§18
40

Розв'язування задач.

41

Змінний струм як вимушені електромагнітні коливання.
Рекомендовані демонстрації
·         Принцип дії генератора змінного струму.
·         Осцилограма змінного струму.
§19
42

Розв'язування задач.

43

Конденсатор і котушка в колі змінного струму. Активний, ємнісний та індуктивний опори.
Робота й потужність змінного струму. Діючі значення напруги та сили струму.
§20
44

Розв'язування задач.

45

Трансформатор. Виробництво, передача та використання енергії змінного струму
§21
46

 Розв'язування задач.

47

Експериментальна робота №4.
Вимірювання індуктивності котушки
ЕР №4,
с.134
48

Електромагнітні хвилі, їх утворення та поширення. Висновки з теорії Максвелла, досліди Герца.
Швидкість поширення електромагнітних хвиль.
Рекомендовані демонстрації:
  Випромінювання та приймання електромагнітних хвиль, їх властивості.
§22
49

Розв'язування задач.

50

Принципи радіотелефонного зв’язку. Радіомовлення та телебачення.
§23
51

Розв'язування задач.

52

Розв'язування задач.

53

Контрольна робота № 2.
§§17-23
Навчальні проекти (1 год)
54

Захист навчальних учнівських проектів
с.256,
р.2
Виставлення оцінок за тему

Розділ 3. Оптика  (26 год)
55

Розвиток уявлень про природу світла. Світло як електромагнітна хвиля. Поширення, поглинання та розсіювання світла. Геометрична оптика як граничний випадок хвильової.
§24
Знаннєвий компонент
Оперує основними поняттями геометричної оптики: світловий промінь, закони відбивання та заломлення, показник заломлення, повне відбивання, рефракція, зображення, лінзи. Оперує поняттями хвильової та квантової оптики: когерентність, інтерференція та дифракція світла, принцип Гюйгенса—Френеля, дифракційні ґратки, спектроскоп, квант, фотон, стала Планка, фотоефект, закони фотоефекту, рівняння Ейнштейна для фотоефекту, рентгенівське випромінювання, шкала електромагнітних хвиль, корпускулярно-хвильовий дуалізм світла.
Діяльнісний компонент
Розв’язує задачі на застосування законів геометричної оптики, на розрахунки оптичних систем, на зв’язок довжини та частоти світлової хвилі, умови інтерференційних максимумів і мінімумів, на застосування формули дифракційних ґраток, рівняння Ейнштейна для фотоефекту. Користується оптичними приладами, вимірює довжину світлової хвилі.
Ціннісний компонент
Пояснює роль і принципи застосування оптичних приладів у сучасній техніці та медицині, розуміє єдність законів, що описують світлові хвилі та інші електромагнітні випромінювання.

56

Закони геометричної оптики.
Рекомендовані демонстрації
·         Відбивання світла.
§25
57

Закони геометричної оптики. Показник заломлення, його зв’язок зі швидкістю світла в середовищі. Принцип Гюйгенса—Френеля.
Рефракція та міражі.
Рекомендовані демонстрації
·         Заломлення світла.
·         Повне відбивання світла. 
·         Світловоди.
§26
58

Експериментальна робота №5.
Дослідження заломлення світла.
ЕР №5,
с.203
59

Розв'язування задач

60

Лінзи. Отримання зображень.
Рекомендовані демонстрації
·         Отримання зображень за допомогою лінзи.
§27
61

Оптичні системи та оптичні прилади.
§28
62

Експериментальна робота №6.
Визначення оптичної сили лінзи та системи лінз.
ЕР №6,
с.204
63

Розв'язування задач

64

Спектроскоп. Неперервний спектр світла.
Рекомендовані демонстрації
·         Дисперсія світла, отримання неперервного спектру.
§29
65

Когерентність світлових хвиль. Особливості лазерного випромінювання.
Інтерференція світла. Рекомендовані демонстрації
·         Інтерференція світла.
§30
66

Розв'язування задач

67

Дифракція світла. Дифракційні ґратки.
Рекомендовані демонстрації
·         Дифракція світла на перешкодах різної форми та різних розмірів.
§31
68

Розв'язування задач

69

Експериментальна робота №7.
Визначення довжини світлової хвилі.
ЕР №7,
с.206
70

Розв'язування задач

71

Спектр випромінювання абсолютно чорного тіла. Формула Планка. Квантові властивості світла. Світлові кванти. Стала Планка. Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла.
§33
72

Фотоефект. Досліди О.Г. Столєтова. Закони фотоефекту. Теорія Ейнштейна, рівняння фотоефекту. Фотон.
Рекомендовані демонстрації:
·         Фотоелектричний ефект.
§34(1-3)
73

Фоторезистори та фотоелементи. Застосування фотоефекта, сонячні батареї.
§34(4)
74

Розв'язування задач

75

Фотохімічна дія світла.

76

Розв'язування задач

77

Шкала електромагнітних хвиль. Властивості електромагнітних хвиль різних діапазонів. Електромагнітні хвилі в природі та техніці.
§34(1-3,5)
78

Рентгенівське випромінювання, його застосування в медицині та техніці. Роботи І. Пулюя.
§34(4)
79

Розв'язування задач

80

Контрольна робота № 4.
Оптика

Навчальні проекти (1 год)
81

Захист навчальних учнівських проектів
с.257,
р.3

Виставлення оцінок за тему
Розділ 4. Атомна та ядерна фізика(14 год)
82

Розвиток уявлень про атоми. Дослід Резерфорда. Планетарна модель атома, її якісне обґрунтування на основі постулатів Бора. Енергетичні рівні атома. Гіпотеза де Бройля. Корпускулярно-хвильовий дуалізм як загальна властивість матерії.
§36
Знаннєвий компонент
Оперує поняттями та термінами: планетарна модель атома, квантові постулати Бора, енергетичні рівні атомів, лазери, корпускулярно-хвильовий дуалізм, лінійчаті спектри, спектральний аналіз, енергія зв’язку атомного ядра, дефект мас, радіоактивність, закон радіоактивного розпаду, період піврозпаду, ланцюгова реакція поділу ядер, ядерний реактор, елементарні частинки.
Діяльнісний компонент
Розв’язує задачі на застосування квантових постулатів Бора, формули де Бройля, на енергію зв’язку атомних ядер і дефект мас. Вміє користуватися дозиметром.
Ціннісний компонент
Аналізує явища, що свідчать про складну структуру атомів і атомних ядер, висловлює відношення до корпускулярно-хвильового дуалізму, до проблем сучасної ядерної енергетики; пояснює методи захисту від радіоактивного випромінювання.


83

Випромінювання та поглинання світла атомами. Лінійчасті спектри.
§37


Принцип дії лазера.
§38
84

Взаємодії між нуклонами в ядрі, стійкість атомних ядер. Енергія зв’язку атомного ядра. Дефект мас.
§39
85

Розв'язування задач

86

Природна та штучна радіоактивність, види радіоактивного випромінювання. Закон радіоактивного розпаду.
§40
87

Розв'язування задач

88

Експериментальна робота №8.
Моделювання радіоактивного розпаду.
ЕР №8,
с.250
89

Отримання та застосування радіонуклідів.
Методи реєстрації іонізуючого випромінювання і захист від нього. Дозиметр.
Рекомендовані демонстрації
·         Фотографії треків заряджених частинок.
·         Камера Вільсона.
·         Дозиметр
§41
90

Експериментальна робота №9.
Дослідження треків заряджених частинок за фотографіями.
ЕР №9,
с.252
91

Ядерні реакції, способи вивільнення ядерної енергії. Ланцюгова реакція поділу ядер і термоядерні реакції. Ядерний реактор, перспективи створення термоядерного реактора.
§42
92

Розв'язування задач

93

Елементарні частинки, їх класифікація. Поняття про фундаментальні взаємодії.
§43
94

Розв'язування задач

95

Контрольна робота № 5.
Атомна та ядерна фізика
§§36-43
Навчальні проекти (1 год)
96

Захист навчальних учнівських проектів
с.258,
р.4

Виставлення оцінок за тему

Узагальнення та повторення навчального матеріалу на основі досягнень фізики та технологій(6 год)
97

Запис та зчитування інформації за допомогою магнітних, твердотільних та інших носіїв.

Знаннєвий компонент
Оперує поняттями з різних розділів фізики для пояснення фізичних основ дії одного з названих досягнень сучасних технологій.
Діяльнісний компонент
Демонструє вміння застосовувати переваги досягнень сучасних технологій.
Ціннісний компонент
Пояснює перспективи подальшого розвитку технологій на основі досягнень сучасної фізики.

98

Принцип роботи цифрового фотоапарату.

99

Мобільний зв‘язок та GPS навігація.

100

Прискорювачі елементарних частинок.

101

Види акумуляторів електричної енергії.

102

Рідкокристалічні дисплеї.

Виставлення оцінок за тему

РЕЗЕРВ (3 год)
103

Розв'язування задач


104

Розв'язування задач

105

Розв'язування задач



 ПЛАН
роботи методичної комісії вчителів фізики та астрономії
закладів загальної середньої освіти м. Шостки на 2019-2020 навчальний рік

Засідання комісії:
Тематика  засідання
Форма
Методи
Дата
Місце
Відповідальні

І засідання


Сер
пень
Гім
назія
Керівник комісії
1
Аналіз роботи методичної комісії вчителів фізики за 2018-2019 н.р. та завдання на 2019-2020 н.р. Затвердження плану роботи
Секція конференції
Аналітична доповідь


Рахманенко С.М.

2
Особливості вивчення  астрономії у 2019- 2020 н.р.. Календарно-тематичне планування
Повідомлення
Таранова Т.Ю.,  ШНВК:СШ- ліцей
3
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики. Календарно-тематичне планування у 11 класі
Виступ- презентація
Козинець О. Г.,
ШЗШ№11
4
Критично-аналітичний огляд науково-методичної літератури. Підручники з фізики та астрономії для 11класу.
Огляд -презентація
Дзюбак В.М.,
ШЗШ4
5
Сервіси Sway та Teamsв освітньому процесі
Інформація
Лук'янова М.Ф., гімназія
6.
Аналіз  участі випускників шкіл у ЗНО з фізики. Аналіз завдань ЗНО з фізики.
Повідомлення
Курносенко О.В., ШНВК: СШ- ліцей
7
Аналіз участі в конкурсі
« Левеня»
інформація
Резник О.В., ШЗШ №7

ІІ засідання


Гру
день
НВК:СШ-ліцей
 Керівник комісії
1
Демонстраційний експеремент з цифровою лабораторією

Творчий звіт


Таранова Т.Ю.,  НВК:СШ- ліцей
2
Інновації  вчителів, які атестуються, у контексті вимог НУШ
Я роблю це так
Вчителі, що атестуються
3
Підготовка учнів до ЗНО з фізики: досвід і проблеми. Коментар до рекомендацій ХРЦЯО
Презентація-коментар
Басов А.Г.,
ШЗШ5
4
Сертифікація вчителів
Експрес - інформація
Остапець Н.М., Ображіївський НВК:ЗШ,ДНЗ
5
Емоційний інтелект учителя
Виступ - презентація
Лук'янова М.Ф., гімназія
6
Аналіз результатів та завдань ІІ етапу олімпіад, конкурсу МАН
Інформація
Рахманенко С.М.,  журі

ІІІ засідання


Бере
зень
Гім
назія

1
Застосування кейс - методу під час викладання фізики
Круглий стіл
З досвіду роботи


Лук'янова М.Ф., гімназія,
Резник О.В., ШЗШ №7
2
З досвіду закінчення навчального року, підготовки та проведення ДПА, ЗНО відповідно до рекомендацій МОН України.
Інформаціяобмін досвідом
Коненко Л.В., ШЗШ№12
3
Аналіз результатів та завдань ІІІ етапу олімпіад з фізики та астрономії.
інформація
Керівник команди
4
Інформація про проведення Всеукраїнської гри «Левеня»
інформація
Резник О.В. ШЗШ №7
  
3.Робота між засіданнями:

Зміст роботи
Дата
Місце
Відповідальні
3.1Організаційно-методична діяльність:
1.
Підготовка і проведення олімпіад з фізики
- шкільних, - міських, участь в обласних.
Журі ІІ етапу: Бацура М.А.,Зінь В.В. СШ№1; Курносенко О.В., Таранова Т.Ю., НВК:СШ-ліцей; Дзюбак В.М, ЗШ№4; Рудень Н.Ф.,Басов А.Г. ЗШ№5, Пашкова Л.А. НВК:ЗШ № 6-ДНЗ, Резник О.В.,ШЗШ№7; Коненко Л.В., ЗШ№12; Дудукова В.А , інт.
Жовтень-лютий
ЗЗСО
Рахманенко С.М., голова
заступник -Лук’янова М.Ф, секретар –
Козинець О.Г.,  ШЗШ№11
2
Підготовка і проведення олімпіад з астрономії: - шкільних, - міських, участь в обласних. Журі ІІ етапу: Таранова Т.Ю., НВК:СШ-ліцей; Резник О.В., ШЗШ № 7, Бацура М.А СШ№1
Жовтень-лютий
ЗЗСО
Рахманенко С.М. –  голова, Курносенко О.В
–заступник ,
Козинець О.Г. –секретар
2.
Конкурс-захист учнівських науково-дослідницьких робіт МАН
Грудень
МАН
Басов А.Г- гол., Бацура М.А,  Коненко Л.В.
3.
 Тренувальні збори для переможців олімпіад
Жовтень,
Січень, Лютий
МАН
Курносенко О.В., Таранова Т.Ю.,
Лук’янова М.Ф
4.
Відвідування уроків вчителів, що атестуються
Жовтень
березень
ЗЗСО
Експертна група
5.
Участь у міському фестивалі інноваційних уроків
лютий
ЗЗСО
Учителі
6.
Конкурс “Левеня”
Квітень
ЗЗСО
Резник О.В.,
ШЗШ №7,

3.2. Описово-корекційна діяльність:
1
Проведення групових та індивідуальних консультацій
1 середа
1500
ШЗШ
№ 8
Рахманенко С
2
Підготовка публікацій, розробок тощо


 Вчителі
3.3. Інформаційно-просвітницька діяльність
1
Публікаціі в методичній пресі
Упродовж року
 ЗЗСО
Вчителі
2
Робота блогу комісій
Резник О.В.,
 ШЗШ №7,
Дзюбак В.М.,
ШЗШ4
3
Проведення тижнів фізики та астрономії
 Вчителі
3.4. Експериментально-дослідницька діяльність
1.
Участь у всеукраїнських проектах, експериментах
Упродовж року
Ліцей, гімназія
 Вчителі
3.5. Експертно-діагностична діяльність
1
Аналіз кадрового складу вчителів
До 1.10

Рахманенко С.М.
2
Аналіз участі в конкурсах
Лютий

Рахманенко С.М.
3
Аналіз результатів ІІ та ІІІ етапів олімпіад
Грудень, лютий

Члени журі
4
Вивчення запитів та пропозицій учителів на наступний рік
Березень

Рахманенко С.М.
5
Аналіз роботи комісії за 2019-2020н.р.
Травень

Рахманенко С.М.
6
Аналіз участі випускників шкіл у ЗНО
Серпень

Рахманенко С.М

Керівник міської методичної комісії                                         Рахманенко С.М.
28.08.2019р.