Методичні рекомендації щодо викладання фізики у 2018/2019 навчальному році
https://docs.google.com/document/d/1Dx_DkpD-7VXBYWnKAgTokLiMLRADOk6p9SaBpYWL2CY/edit?usp=sharing
https://docs.google.com/presentation/d/1Tz_1B1QKlOl6WIkLr6ILlKEUFgWIbyO5TtpBbw39u5g/edit?usp=sharing
Календарно-тематичне планування для 7, 8, 9 класів згідно оновленої програми Міністерства освіти і науки
Особливості викладання фізики і астрономії в 2018-2019 н. р.
https://docs.google.com/presentation/d/1Tz_1B1QKlOl6WIkLr6ILlKEUFgWIbyO5TtpBbw39u5g/edit?usp=sharing
для загальноосвітніх
навчальних закладів
Програма затверджена Наказом Міністерства
освіти і науки України
від 07.06.2017 № 804
10 клас
https://docs.google.com/document/d/1tJyhBCwCfZovNynpkM9vmCS0Wd0T4Ggva_P9CaV5cZo/edit?usp=sharing
7 клас
7 клас
https://docs.google.com/document/d/1MrmUR1g632auULI6oXq-wr7NHwbxcZlmdTXqHJvUGDs/edit?usp=sharing
8 клас
https://docs.google.com/document/d/1pwX9jDGgxlBu51d8RGhnBHNB2EembYdOChLvxwPawbw/edit?usp=sharing
9 клас
https://docs.google.com/document/d/1u0EKH9_CHYzHahND8vratULwQqjI8E2M0HvdcwGTcb4/edit?usp=sharing
У 2017-2018 навчальному році в основній школі
завершується перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392 і затверджені
наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 06.06.2012 року зі
змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від
29.05.2015 № 585. У зв’язку з прийняттям Концепції реалізації державної
політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська
школа» на період до 2029 року в поточному році навчальні програми
для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів були оновлені.
У 8-9 класах з поглибленим вивченням
фізики навчання здійснюватиметься за навчальною програмою,
затвердженою наказом МОН України від 17.07.2015 № 983, розміщеною на сайті
Міністерства (http://mon.gov.ua/).
№
|
Клас
|
Кількість годин на тиждень
|
Перелік розділів
|
1
|
7
|
2 год
|
«Фізика як природнича наука. Пізнання природи», «Механічний рух»,
«Взаємодія тіл. Сила», «Механічна робота та енергія»
|
2
|
8
|
2 год
|
«Теплові явища», «Електричні явища. Електричний струм»
|
3
|
9
|
3 / 2,5 год
|
«Магнітні явища», «Світлові явища», «Механічні та електромагнітні хвилі»,
«Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики», «Рух і
взаємодія. Закони збереження»
|
навчальної програми для 7-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
В ході оновлення програми змінено структуру і
наповнення пояснювальної записки. Визначено завдання предмета у досягненні мети
базової загальної освіти, спрогнозовано портрет випускника основної школи. Тим
самим змінено акценти у навчанні – від суто предметного до цілісного й
системного здобуття базової освіти учнем як основним суб’єктом
навчально-пізнавальної діяльності.
Удосконалено застосування компетентнісного підходу до
навчання фізики. Зважаючи на те, що кожен навчальний предмет окрім формування
предметних компетентностей вносить свій внесок у формуванні ключових, у
пояснювальній записці упорядковано таблицю в якій кожну ключову компетентність
скорельовано з предметним змістом і навчальними ресурсами для її формування.
Визначено особливості запровадження наскрізних
змістовних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська
відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова
грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї,
що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання. Наскрізні змістові лінії
є засобом інтеграції навчального змісту, оскільки вони спільні для всіх
навчальних предметів, і корелюються з ключовими компетентностями.
Впровадження наскрізних ліній на уроках фізики забезпечує формування ціннісних
і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку
в життєвих ситуаціях. Реалізація цих ліній забезпечується під час
розв’язування практико-орієнтованих задач, ситуативних вправ, проектної
діяльності тощо.
Головним у оновленні програм є те, що на перше місце в
структурі програми поставлено очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учня. За такого підходу чітко видно, якими компетентностями має
оволодіти школяр при вивченні теми. Змістова частина програми в даному разі
стає похідною результативної частини. Така структура концентрує увагу не
на змісті матеріалу: «що вивчати», а на тому «для чого це потрібно
вивчати», що по суті і є основою компетентнісного підходу. У навчальній
програмі прописані ключові компетентності і складники предметної компетентності,
якими має оволодіти учень і під ці компетентності організується
навчально-пізнавальна діяльність учнів.
«Очікувані результати навчально-пізнавальної
діяльності учнів» структуровано за трьома компонентами компетентності:
знаннєвим, діяльнісним і ціннісним.
Виявлення сформованості знаннєвого компонента
компетентності можливе через уміння оперувати термінами та поняттями;
формулювати визначення понять; називати ті чи інші явища, процеси тощо; характеризувати їх
за певними ознаками; пояснювати механізми процесів тощо.
Сформованість діяльнісного компонента тісно поєднана з
виконанням практичної частини програми навчальної програми і в результатах
навчання відображена в уміннях розв’язувати фізичні задачі, виконувати
експериментальні дослідження тощо.
Прояв ціннісного компонента виражений через ставлення
учнів у висловлених судженнях, обґрунтуванні їх,
оцінці, висновках.
Експериментальну частину програми осучаснено завдяки
рекомендаціям щодо використання цифрових вимірювальних комплексів, застосування
комп’ютерних програм для обробки результатів тощо.
Надано більшу свободу вчителю щодо вибору тем і форм
виконання навчальних проектів, лабораторних робіт. Зазначений у навчальній
програмі розподіл годин між розділами є орієнтовним. За необхідності, і
виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, учитель має право
самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого
розділу, в тому числі змінювати порядок вивчення розділів.
Під час оновлення
програм здійснено перегляд змісту з метою його розвантаження чи уточнення,
усунення зайвої деталізації фактичного матеріалу, уточнення формулювань,
загального редагування тексту.
7 клас. Розділ 1. «Вступ». Вилучено такі
питання: «Спостереження, експеримент. Зв’язок фізики з іншими науками. Молекули.
Атоми. Електрони. Йони. Властивості тіл. Засоби вимірювання. Точність
вимірювання. Історичний характер фізичного знання. Внесок українських учених у
розвиток і становлення фізики.» У демонстраціях вилучено «Міри та
прилади».
Розділ 2. «Механічний рух»
додано поняття «Частота коливань». У демонстраціях вилучено «Спідометр».
Розділі 3. «Взаємодія тіл. Сила» уточнено
назву лабораторної роботи
№ 6. «Вимірювання маси тіл».
Розділ 4. «Механічна робота та енергія»
уточнено уміння застосовувати формули потенціальної енергії – тіла,
піднятого над поверхнею Землі, та деформованого тіла.
8 клас. Розділ 1. «Теплові явища» «Шкала
Цельсія» замінено на «Температурна шкала». Вилучено «Наноматеріали», «Тепловий
баланс».
9 клас. Розділ 1. «Магнітні явища» більш
логічно розташовано змістові питання. Додано поняття магнітної левітації.
Розділ 2. «Світлові явища» вилучено питання «джерела й
приймачі світла», «світловий пучок», «дисперсія світла». Питання «Спектральний
склад природного світла. Кольори» замінено на «Розкладання білого світла на
кольори. Утворення кольорів».
У демонстраціях додано «Розкладання білого світла за
допомогою призми».
Розділ 3. «Механічні та електромагнітні хвилі» додано
лабораторну роботу № 6 Дослідження звукових коливань різноманітних джерел звуку
за допомогою сучасних цифрових засобів.
Розділ 4. «Фізика атома та атомного ядра. Фізичні
основи атомної енергетики» замінено «Активність радіоактивної речовини» на
«Період піврозпаду радіонукліда».
Розділ 5. «Рух і взаємодія. Закони збереження» уточнено
види рухів «(у вертикальному та горизонтальному напрямках і по похилій
площині).» Видалено «Розвиток уявлень про природу світла.» Додано перелік
демонстрацій.
Головним завданням основного курсу фізики в 7-9 класах
є сформованість цілісних уявлень про фізичні явища і пропедевтика фізики як
науки. Цим обумовлено вивчення в кінці базового курсу фізики (9 клас) розділу
«Рух і взаємодія. Закони збереження», у якому акцентується увага на універсальному
характері та фундаментальності законів збереження в природі та цілісності
фізичної картини світу. На прикладі класичної механіки формується уміння
оцінювати межі застосування фізичних законів і теорій. У старшій школі буде
логічне продовження вивчення механіки.
Урахування ключових змін оновлення програм
для основної школи у класах з поглибленим вивченням фізики.
Не зважаючи на те, що офіційно до навчальних програм
для поглибленого вивчення фізики у 8-9 класах зміни не вносились, учителі
фізики можуть керуватися такими рекомендаціями, що відображають ключові зміни в
оновленні навчальних програм з фізики для загальноосвітніх навчальних закладів:
1.
На уроках фізики має відбуватися
формування не лише суто предметних, а й ключових компетентностей. Тому таблиця
з описом внеску предмета у формуванні ключових компетентностей, що розміщена у
пояснювальній записці програми з фізики для звичайних класів має бути врахована
при плануванні й проведенні уроків у класах з поглибленим навчанням.
2.
Із програми основної школи варто взяти
до уваги вказівки щодо реалізації наскрізних змістових ліній, які полягають в
тому, щоб на уроках більше використовувати ситуативні завдання і вправи, які
описують проблеми реального життя і для розв’язання яких дітям потрібно застосовувати
здобутті знання. Має бути сбалансованим співвідношення задач з абстрактним і
прикладним змістом.
3.
Вважати зазначений у навчальній програмі
для поглибленого навчання розподіл годин між розділами орієнтовним. За
необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення,
учитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на
вивчення окремого розділу, в тому числі змінювати порядок вивчення питань
розділу і самих розділів.
4.
Виходячи з педагогічної доцільності та
залежно від умов і наявної матеріальної бази кабінету фізики вчитель може
визначати конкретну тематику лабораторних робіт, форму їх реалізації,
послідовність й місце у навчальному процесі, кількість годин на їх виконання,
замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними,
використовувати різні їхні можливі варіанти, доповнювати цей перелік
додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями. Такі ж
рекомендації застосовні і до організації й проведення навчальних проектів.
Ефективним засобом формування предметної й ключових
компетентностей учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти.
Теми й види навчальних проектів, форми їх
представлення учні обирають самостійно або разом із учителем. Метою навчального
проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за
яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Учитель
здійснює управління цією діяльністю, допомагає у визначенні теми, мети та
завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та
пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач.
Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла
низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються
пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно орієнтуватися в
інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність.
У проектній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань і навичок, які
знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя,
для розв’язання яких учням потрібно застосовувати здобутті знання.
Оскільки виконання навчальних проектів передбачає
інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання
самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя, то найвищої оцінки
за такі види роботи може заслуговувати учень, що не лише виявляє знання, а й
демонструє здатність і досвід ефективного застосування цих знань у
запропонованій йому штучній ситуації. Окрім оцінювання продукту проектної
діяльності, необхідно відстежити і його психолого-педагогічний ефект:
формування особистісних якостей, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й
осмислювати його наслідки.
Упродовж року учень обов’язково виконує один
навчальний проект (індивідуальний або груповий). Окрім цього, учні можуть брати
участь і виконувати за бажанням кілька проектів.
Проектна робота може бути теоретичною або
експериментальною. Тривалість проекту – різна: від уроку (міні-проект), кількох
днів (короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Результати
досліджень учні представляють у формі мультимедійної презентації, доповіді (у
разі необхідності – з демонстрацією дослідів), моделі, колекції, буклету,
газети, статистичного звіту, тематичного масового заходу, дебатів тощо.
Презентація й обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально
відведеному уроці або під час уроку з певної теми. Робота кожного виконавця
проекту оцінюється за його внеском, індивідуально за критеріями, з якими учнів
ознайомлюють заздалегідь.
У зв’язку з цим оцінки за навчальні проекти виконують
стимулюючу функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виведенні
тематичної оцінки. Враховуючи, що виконання деяких навчальних проектів
передбачає інтеграцію знань і носить міжпредметний характер, то за
рішенням методичного об’єднання учителів природничих предметів, оцінки за
виконання таких робіт можуть виставлятись одночасно з цих предметів, або
залежно від змістового розподілу і розподілу виконавців проекту: до прикладу:
одним учням за біологічну складову, іншим – за фізичну).
У цілому щодо оцінювання навчальних досягнень учнів,
то учитель у своїй діяльності керується орієнтовними вимогами оцінювання
навчальних досягнень учнів із базових дисципліну системі загальної середньої
освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 1222
від 21 серпня 2013 року. При цьому слід враховувати, що упровадження
компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й
оцінювання: з оцінювання предметних знань, умінь і навичок до оцінювання
компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і
сформовані навички у своїй практичній діяльності.
Як відомо, шкільний фізичний експеримент як органічна
складова методичної системи навчання фізики забезпечує формування в учнів
необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду
експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах
набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту.
У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного і фронтального
експерименту, лабораторних робіт, фізичного практикуму, дослідницьких
навчальних проектів, домашніх дослідів і спостережень тощо.
Перелічені в програмі демонстраційні досліди й лабораторні
роботи є необхідними й достатніми щодо вимог Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти. Проте залежно від умов і наявної
матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи або
демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні їхні можливі
варіанти. Учитель може доповнювати цей перелік додатковими дослідами,
короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну
залежно від обраного плану уроку.
Окремі лабораторні роботи можна виконувати вдома або
як учнівські навчальні проекти, а також за умови відсутності обладнання за
допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій. Разом з тим, модельний
віртуальний експеримент має поєднуватися з реальними фізичними дослідами й не заміщувати
їх.
Самостійне експериментування учнів, особливо в
основній школі, необхідно розширювати позаурочними експериментами та
спостереженнями, використовуючи найпростіше устаткування, інколи навіть
саморобні або побутові прилади, дотримуючись правил безпеки життєдіяльності.
Залежно від виду, призначення та рівня складності
лабораторної роботи окремі з них учитель може не оцінювати.
Оцінювання рівня оволодіння учнем узагальненими
експериментальними уміннями та навичками здійснюється не лише за результатами
виконання фронтальних лабораторних робіт, а й за іншими видами
експериментальної діяльності (експериментальні завдання, домашні досліди й
спостереження, навчальні проекти, конструювання, моделювання тощо), що дають
змогу їх виявити. Тому якщо учень був відсутній на уроці, на якому виконувалась
фронтальна лабораторна робота, відпрацьовувати її в позаурочний час не
обов’язково. Головне, щоб упродовж вивчення розділу учень проявив свої
експериментальні уміння й навички в інших видах роботи.
З урахуванням реалізації програми поповнення
матеріальної бази кабінетів природничого циклу в частину навчальних закладів
почали надходити нові сучасні навчальні засоби, як то цифрові вимірювальні
комплекси, цифрові мікроскопи та ін. Нові навчальні засоби надходять в школи за
умови їх методичної підтримки у вигляді електронних методичних посібників, які
включені до поставок та безкоштовного навчання учителів їх використанню. Ці
елементи, які наявні в більшості шкіл світу потребують уваги з боку вчителя, як
інноваційні інструменти для додаткової мотивації учнів до здійснення
дослідницької діяльності на формування вмінь опрацьовувати отриману інформацію
у вигляді графіків та таблиць. Зазначені засоби дають можливість доповнити
більшість шкільних демонстрацій аналітичним матеріалом та удосконалити їх
методику використання. Активне використання зазначених засобів учнями під час
проведення лабораторних робіт дозволяє значно економити час, затрачений на
проведення робіт та підвищує точність більшості вимірів. Більшість новітніх засобів
навчання мають підтримку у вигляді безкоштовного поновлення програмного
забезпечення та додаткової можливості для учителя та учня розміщувати власні
розробки у мережі для сумісного використання іншими користувачами. Наявність
цих засобів надає можливість застосовувати технології STEM орієнтованої освіти,
тобто навчання через власні дослідження учнів. Особливістю зазначеної
технології є формування уміння учня використовувати набуті знання не тільки у
галузі фізики а й у інших споріднених предметах, що є необхідним фактором для
формування важливих життєвих компетентностей. Оскільки пріоритетним напрямком
набуття необхідних компетентностей як учнем так і учителем є уміння знайти
потрібну інформацію, її опрацювати та зробити вірний висновок, використання мережних
ресурсів є необхідним елементом сучасного уроку.
Вимоги до оформлення календарно-тематичного планування
На запити багатьох колег вважаємо
за необхідне ще раз зупинитися на вимогах до календарно-тематичного планування
із історії, правознавства, громадянської освіти, предметів
філософсько-світоглядного циклу та інших предметів.
Календарно-тематичне планування –
це розподіл у часі окремих уроків із врахуванням кількості годин, що
визначаються програмою на кожну тему, кількості тижневих годин (визначених
навчальним планом) і розкладу занять.
Планування розробляється вчителем
на кожний клас у відповідності з навчальною програмою та вимогами Державного
освітнього стандарту. У разі викладання предмету у кількох класах (паралелі)
дозволяється загальне планування для класів паралелі.
Ступінь розроблення
календарно-тематичного планування є критерієм професіоналізму вчителя. Тому у
плані вчитель визначає послідовність вивчення окремих питань теми, відбирає
зміст, продумує систему уроків навчання, повторення, закріплення і форми
контролю.
Календарно-тематичний план
учителя має включати такі розділи:
1) титульний аркуш, де
зазначено найменування освітнього закладу; назву документа
(календарно-тематичне планування); назву предмета (повинна відповідати назві
предмета в робочому плані навчального закладу); навчальний рік; клас (класи);
прізвище, ім'я та по батькові вчителя.
2) На титульному аркуші
повинні бути записи: «Розглянуто на засіданні
предметної кафедри вчителів (методичного об’єднання) – протокол № … від
…»; «Погоджено: заступник директора із навчально-виховної роботи»;
«Затверджено: директор навчального закладу: (дата
затвердження)».
3) Навчально-методичне забезпечення
навчального плану включає наступні відомості:
річна кількість годин; кількість годин на тиждень згідно з програмою;
планова кількість самостійних (практичних), контрольних робіт; реквізити
програми; навчально-методичні комплекси.
4) Календарно-тематичне
планування повинно обов'язково включати номер і дату проведення уроку, зміст
(тему) уроку, примітку.
5) Графа «Зміст (тема)
уроку» включає: загальні назви теми; кількість годин, відведених на вивчення
даної теми; теми кожного уроку;контроль по завершенню вивчення даної теми.
6) У графі «Примітка» можуть
міститися помітки, зроблені вчителем у процесі роботи з даним тематичним
плануванням (використання додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань
для учнів, які відстають у навчанні, різноманітні форми роботи на уроках,
індивідуальна діяльність, яка планується, необхідне обладнання, тип провідної
діяльності учнів на уроці, види уроків тощо).
7) Зміст плану навчального
курсу повинен відповідати змісту програми, за якою ведеться навчання.
Вчителі мають право користуватися планами на
друкованій основі, а не писати їх «від руки»,
допустимою є також календаризація
у програмах , також вчителі можуть користуватися друкованими посібниками з
календарно-тематичного планування за умови, що вони відповідають
навчальним програмам і оформлені згідно викладених вимог.
Лист МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343
Програмно-нормативні засади
навчання фізики в загальноосвітніх навчальних закладах
Розподіл навчальних годин між предметами здійснюється відповідно до наказів
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 03.04.2012 № 409 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», від 23.05.2012 № 616
«Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеню з поглибленим вивченням окремих предметів»,
від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню».
від 03.04.2012 № 409 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», від 23.05.2012 № 616
«Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеню з поглибленим вивченням окремих предметів»,
від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню».
На викладання фізики у базовій
школі відведено тижневе навантаження: 7 клас – 2 годинb, 8 клас – 2 години, 9
клас – 2 години.
У класах з поглибленим вивченням фізики (8-9 клас)
– 2 години та додатково 1-2 години за рахунок часу на поглиблене вивчення
предметів, введення спецкурсів, предметів за вибором, факультативів.
Усього
3-4 години на тиждень.
3-4 години на тиждень.
Кількість годин, відведених на вивчення фізики та астрономії у старшій
школі, наведено в таблиці 1.
Таблиця 1.
Профіль
|
Фізика
(години)
|
Астрономія
(години)
| |
10 клас
|
11 клас
|
11 клас
| |
Універсальний
|
3
|
3
|
0,5
|
Природничо-математичний
напрям
| |||
Фізико-математичний
|
6
|
6
|
0,5
|
Математичний
|
3
|
3
|
0,5
|
Фізичний
|
6
|
6
|
1
|
Екологічний
|
3
|
3
|
0,5
|
Біолого-хімічний
|
2
|
2
|
0,5
|
Біолого-фізичний
|
6
|
6
|
0,5
|
Географічний
|
2
|
2
|
0,5
|
Біотехнологічний
|
2
|
2
|
0,5
|
Хіміко-технологічний та
агрохімічний
|
2
|
2
|
0,5
|
Фізико-хімічний
|
6
|
6
|
0,5
|
Суспільно-гуманітарний
напрям
| |||
Історичний, правовий, філософський, економічний
|
2
|
2
|
0,5
|
Філологічний напрям
| |||
Української філології,
іноземної філології
|
2
|
2
|
0,5
|
Технологічний напрям
| |||
Технологічний, інформаційно-технологічний
|
2
|
2
|
0,5
|
Художньо-естетичний напрям
| |||
Художньо-естетичний
|
2
|
2
|
0,5
|
Спортивний
напрям
| |||
Спортивний,
військово-спортивний
|
2
|
2
|
0,5
|
У 2014-2015 навчальному
році вивчення фізики та астрономії у загальноосвітніх
навчальних закладах здійснюватиметься за програмами:
7 – 9 класи – Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;
8 – 9 класи з поглибленим
вивченням фізики – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики.
Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з
поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного
циклу. – К.: Вікторія, 2009.
10 – 11 класи –
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Фізика.
Астрономія. Київ, 2010.
Навчальні програми з астрономії для старшої профільної 11-річної школи
розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (http://www.mon.gov.ua/education/average/progl2), а також надруковано в
посібниках: «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх
навчальних закладів. Фізика та
астрономія» (видавнича група «Основа», 2010) та «Програми для загальноосвітніх
навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).
Програми факультативів та
курсів за вибором – Збірник програм курсів за вибором і
факультативів з фізики та астрономії. – Х: Видавнича
група «Основа», 2009
Відповідно до рівня навчальної програми вивчення фізики здійснюється за
програмою рівня стандарту – 2, академічного – 3, профільного – 6 година на
тиждень; астрономії – рівня стандарту та академічному рівні (0,5 годин на
тиждень) та профільному (1 година).
Перелік підручників та навчально-методичних посібників, які рекомендовані Міністерством,
щорічно друкується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України», фахових науково-методичних журналах, а також
розміщено на сайті: www.mon.gov.ua.
Оцінювання навчальних досягнень
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється під час виставлення
поточних, тематичних, семестрових, річних балів та державної підсумкової
атестації. Поточне оцінювання здійснюється за виконання учнями різних видів
навчальної діяльності (усні та письмові відповіді, експериментальні роботи,
домашні завдання тощо). Тематичне оцінювання – на підставі результатів
опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних
програм на основі поточних оцінок. Семестрові оцінки виставляються на основі
тематичних з урахуванням динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці)
з предмета протягом семестру, важливості теми, тривалості її вивчення,
складності змісту тощо. Окрема оцінка за ведення зошитів з фізики не
виставляється.
Мінімально в семестр проводиться одна письмова контрольна робота з фізики,
яка може бути оформлена в зошиті для контрольних, самостійних робіт, інших
видів діагностичної діяльності або на окремих аркушах паперу. Учитель може
використовувати в своїй роботі для перевірки знань і умінь учнів друковані
матеріали, яким надано гриф МОН.
Мінімальна кількість рекомендованих тематичних оцінок та лабораторних
робіт, що підлягають обов’язковому оцінюванню, наведена у таблиці 2. Необхідність
збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають
оцінюванню, визначається вчителем.
Таблиця 2.
Клас
|
Річна кількість годин за
навчальними планами та програмами
|
Мінімальна кількість тематичних
оцінок
|
Мінімальна кількість
лабораторних робіт, що оцінюються
| |
7
|
70
|
4
|
6
| |
8
|
70
|
6
|
8
| |
8 класи
з поглибленим вивченням фізики
|
105-140
|
8
|
10
| |
9
|
70
|
6
|
8
| |
9 класи
з поглибленим вивченням фізики
|
105-140
|
8
|
8
| |
10
|
Рівень стандарту
|
70
|
6
|
4
|
Академічний рівень
|
105
|
8
|
4
| |
Профільний рівень
|
210
|
10
|
8
| |
11
|
Рівень стандарту
|
70
|
5
|
4
|
Академічний рівень
|
105
|
7
|
4
| |
Профільний рівень
|
210
|
10
|
8
| |
При
формуванні календарно-тематичного планування з астрономії за програмою рівня
стандарту та академічного рівня рекомендується планувати дві тематичні атестації: перша – за результатами вивчення тем 1-3, друга – за результатами вивчення тем 4 - 8. За
програмою профільного рівня доцільно передбачити не менше трьох тематичних
оцінювань. Наприклад,
за результатами вивчення розділів 1-2 – перша, розділів 3- 4 –
друга і п’ятого розділу – третя тематична оцінка.
Під час
навчання фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний
експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди
може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного
практикуму, дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному в фізичному
кабінеті обладнанні за пропонованою вчителем інструкцією. В експериментальних
роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема, матеріали та речі
ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки
нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень
володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її
виконання.
Учителем визначається тривалість
робіт фізичного практикуму –
1 або 2 години. Роботи можна розділяти на частини і проводити їх в різних семестрах, а також включати в перелік експериментальних завдань, які виконуються під час вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, що оцінюються, визначається вчителем залежно від їх тривалості та складності.
1 або 2 години. Роботи можна розділяти на частини і проводити їх в різних семестрах, а також включати в перелік експериментальних завдань, які виконуються під час вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, що оцінюються, визначається вчителем залежно від їх тривалості та складності.
Програма рівня стандарту, академічного рівня з астрономії передбачає
виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї
роботи з трьох, запропонованих пограмою.
Навчальна
програма профільного рівня містить тематику п’яти практичних робіт, яка є
орієнтовною. З огляду на можливості навчального закладу щодо технічних засобів
навчання учителем добираються три роботи для проведення практичної частини
курсу. Серед практичних робіт можна виділити найбільш значущі для узагальнення,
зокрема роботу з рухомою картою зоряного неба (№1), визначення параметрів зір
за діаграмою Герцшпрунга-Рессела (№4) і визначення чисел Вольфа за
спостереженнями у шкільний телескоп чи за знімками Сонця (№5).
Безпека життєдіяльності на заняттях з фізики
Під час проведення занять у
кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки
життєдіяльності. Наказом Міністерства освіти і науки
України від 18.04.2006 № 304 «Про
затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з
питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах,
підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», який зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680 та інструктивно-методичними
матеріалами від 16.06.2014 № 1/9-319 «Про використання Методичних матеріалів
щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань
охорони праці, безпеки життєдіяльності» означені основні вимоги до безпеки дій
вчителя та учнів під час навчально-виховного процесу.
З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на
офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних
технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua та журнал «Методист», №
7, 2014.
У інструктивно-методичних матеріалах наведено
зразок оформлення журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового
інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів.
Згідно з цими
нормативними документами здійснюються інструктажі
–
первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності в кабінеті фізики та
астрономії – проводиться на першому уроці навчального року, запис про його проведення
робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності
(у класному журналі даний вид інструктажу не реєструється);
– первинний інструктаж із безпеки
життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізичного
практикуму – реєструється на сторінці предмета класного журналу в графі «Зміст
уроку» записом «Інструктаж з БЖД» (без зазначення номера інструкції);
–
позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності відбувається у разі
порушення учнями вимог нормативно-правових актів з безпеки життєдіяльності, що
може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо; реєстрація здійснюється
в журналі реєстрації інструктажів; при зміні умов виконання навчальних завдань
– реєструється в журналі інструктажів із безпеки життєдіяльності;
–
цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності – проводиться у разі
організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії) та реєструється у
журналі реєстрації інструктажів.
Методист фізики та астрономії
Сумського ОІППО
В.М. Карпуша
Комментариев нет:
Отправить комментарий